Деменція — це?
Деменція — це що таке. Деменція (з латинського перекладається як «божевілля») — це синдром, сукупність скарг хворого, у якого порушується здатність мислити. При недоумстві уражається головний мозок і погіршується пам’ять, розумові здібності, орієнтація у просторі, хворий перестає впізнавати інших людей та знайомі речі. У такий спосіб відбувається поетапне погіршення інтелекту та розпад особистості людини, що врешті-решт призводять до інвалідності.
У якому віці розвивається деменція Деменцію діагностують при втраті хоча б двох важливих когнітивних функцій. Ознаки нездужання можуть виникнути у будь-якому віці, проте найчастіше виявляються у людей похилого віку. Це не означає, що з роками обов’язково настає хворобливий стан. Чимало літніх людей не мають жодних психічних розладів. Однак є люди, у яких у старості поступово зникає пам’ять. Ранньою стадією деменції вважається, коли людина захворіла у віці до 65 років.
Чому розвивається деменція Причин розвитку деменції дуже багато. Ось основні з них:
Спадковість. Вчені довели, що хвороба може передаватися генетично з покоління до покоління.
Спосіб життя. Всім відомі згубний вплив алкоголю, цигарок, наркотичних речовин на здоров’я. Малорухливий та сидячий спосіб життя, неправильне харчування та зловживання шкідливими звичками – головні фактори схильності до деменції.
Проблеми із фізичним станом. У людей, що мають порушення функції кровоносної системи, низький тиск, розширені судини, цукровий діабет, травми голови з розвитком злоякісних та доброякісних пухлин, ризик захворіти на деменцію значно підвищується.
Як проявляється деменція Залежно від ступеню тяжкості хвороби у пацієнтів вона проявляється по-різному. Основні симптоми, характерні для деменції: зниження пам’яті; складності з усвідомленням інформації та навчанням чомусь новому; слабкість мислення: людина довго думає, йому потрібно більше часу на осмислення; нерозбірлива мова: невиразна вимова, проблеми зі складанням речень; дискоординація рухів; ослаблення дрібної моторики; невпевнена, хитка хода; неадекватність: емоційна, часто агресивна поведінка; дезорієнтованість у просторі та часі.
У медицині заведено розмежовувати деменцію на види, і кожен із них характеризується певними ознаками:
- Хвороба Альцгеймера (альцгеймерівський тип) — найпоширеніша форма деменції. Для неї характерні порушення психічних процесів, неуважність, незосередженість, неадекватність, байдужість до того, що відбувається.
- Судинний вид — розлад розумових і рухових здібностей.
- Хвороба Паркінсона — порушення рухового апарату.
- Тельця Леві — для патології білкових утворень характерні психіатричні розлади (галюцинації, марення, безсоння, депресія).
Як прогресує деменція .Хвороба має три стадії розвитку: Легка (початкова): часткова втрата пам’яті, емоційність, нездатність до навчання. Хворий може сам себе обслуговувати та розуміє необхідність терапії. Середньо важка: сильна забудькуватість, труднощі в самообслуговуванні, пацієнт потребує постійного контролю. Важка: нездатність до самообслуговування та сприйняття дійсності, хворий потребує постійного догляду.
Як лікують деменцію . Лікування призначає особистий лікар залежно від типу та ступеня тяжкості захворювання. Лікар ставить перед собою такі завдання: нормалізувати поведінку хворого; покращити роботу центральної нервової системи; підвищити якість життя.
За легкої форми фахівець може призначити такі препарати: седативні засоби для заспокоєння та регуляції рівня тривожності; засоби для поліпшення мозкової діяльності (коригування пам’яті, зміни розумових процесів в організмі). Найкращий спосіб, який може уповільнити прогрес деменції на початкових етапах, є психотерапія. Хворому необхідно регулярно тренувати пам’ять та вирішувати логічні завдання. Завдяки регулярним повторенням, пацієнт поступово адаптується до повсякденного життя, а процес розвитку захворювання сповільнюється. На середній стадії деменції лікар випише препарати, які захищатимуть нервові клітини та відновлять пам’ять, свідомість. За необхідності будуть використовуватись додаткові заспокійливі засоби. У тяжкому випадку застосовуватимуться потужні ліки, які стимулюють мозкову діяльність. Їх потрібно приймати постійно, що дозволить довго зберігати ясність свідомості. Підбір препаратів — це складна процедура, яка потребує стабільного контролю лікаря за станом пацієнта.
Домашній догляд за хворими з деменцією . Догляд за хворим на деменцію — непроста робота, що вимагає багато сил і енергії родичів і близьких. Залежно від дій оточуючих стан пацієнта може погіршуватися чи покращуватися. Щоб людина пішла на виправлення, варто скористатися такими порадами: Організувати чіткий, простий та стабільний режим дня. Залучати людину до всіх можливих сімейних справ, часто спілкуватися й оточити її турботою. Стимулювати розумовий процес: багато читати хворому, просити його читати вголос, вирішувати кросворди, грати в інтелектуальні ігри. Давати невеликі побутові доручення, щоб людина відчувала себе значущою і важливою. Уникати конфліктних ситуацій, стресів, насильства, приниження та зайвої опіки.
Рекомендації для близьких хворого . Близьким необхідно запастись терпінням. Адже на них чекає складний шлях з подоланням безлічі перешкод. Їм не варто переставати підтримувати зв’язок з людиною з деменцією, наскільки можна виходити з нею в будь-які громадські місця, зберігати зоровий контакт і рівний спокійний тон. Людям з таким синдромом необхідно відчувати свою значущість, але, пам’ятайте, що вони не хочуть бути тягарем для родичів. Тому не потрібно наголошувати на стан хворого, поводьтеся природно і м’яко. Підтримуйте зв’язок з лікарем, розповідайте про самопочуття пацієнта, успіхи й невдачі. Сприятлива атмосфера позитивно впливатиме на здоров’я людини.
Методи діагностики . Щоб діагностувати деменцію, лікар-невролог та психіатр проводять низку досліджень, які включають: збирання скарг та визначення приблизних термінів початку прояву, виражених симптомів та побічних ефектів; детальне неврологічне обстеження; здавання загальних та біохімічних аналізів; нейропсихічне тестування для результату стану психіки та якості мислення. Профілактика набутого недоумства . Щоб запобігти виникненню деменції, можна скористатися такими рекомендаціями:
- Займайтеся фізичною активністю. Помірний спорт, фітнес, йога, ходьба допомагає насичувати мозок киснем та покращує кровообіг органів.
- Відмовтеся від шкідливих звичок. Підберіть собі збалансований, багатий на вітаміни та мінерали раціон. Не зловживайте алкоголем та курінням. Не допускайте надмірної маси тіла та різкого схуднення.
- Захистіть від інфекцій. Важливо не ігнорувати вакцинацію. Вчасно зроблена щеплення убезпечить вас від важких наслідків.
- Тренуйте мозок. Можна ставити перед собою великі цілі: вивчити іноземну мову, навчитися нових професій, навичок, або щодня розвивати мислення (збирати пазли, вчити вірші, вирішувати кросворди, грати в шахи).
- Проходьте щорічну консультацію у терапевта та за його призначенням робіть ЕКГ та УЗД.
- Уникайте стресових ситуацій та наповніть своє життя оптимізмом.
Деменція впливає на фізіологічний та психологічний стан людини, оскільки вона втрачає важливі когнітивні здібності для життя. Щоб запобігти симптомам порушення, можна виконувати прості фізичні та розумові вправи.
Бережіть себе та своїх рідних!
