Дитячий аутизм - серйозне порушення розвитку нервової системи.
Аутизм (розлади аутистичного спектру (РАС) – це стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і характеризується вродженим та всебічним дефіцитом соціальної взаємодії та спілкування. Дитячий аутизм - серйозне порушення розвитку нервової системи. Виявляється аутизм, перш за все, порушеннями спілкування та соціальних функцій: проблемами з промовою, розумінням і виконанням інструкцій, небажанням спілкуватися з оточуючими, відстороненістю і прагненням до самотності. Другий обов'язковий симптом аутизму - одноманітність або стереотипність поведінки. У дитини можуть бути повторювані рухи: помахи руками, стрибки на місці, біг по колу, ляскання в долоні, а також обмежені або одноманітні інтереси або звички. Часто такі діти надмірно цікавляться, наприклад, автомобілями, потягами, колесами, рідше - різними символами, цифрами, прапорами, вивісками. Ознаки аутизму з'являються у віці до 3 років. На сьогоднішній день термін «аутизм» поступово замінює більш точний діагноз - «розлад аутистичного спектру». Введення цього терміна підкреслює, що один і той же діагноз може виставлятися дітям з абсолютно різною виразністю симптомів, рівнем інтелекту, а також причиною захворювання. Тобто не можна відкинути діагноз «аутизм» на підставі, що дитина «не схожа» на інших дітей з подібним розладом або у неї немає тих чи інших проявів. На жаль, найчастіше батьки звертаються за допомогою, коли дитині виповнилося 2-3 роки, або пізніше. Зазвичай це той вік, коли батьки вперше звертають увагу, що дитина розвивається не так, як її однолітки. «не говорить», «говорить тільки окремі слова», «не цікавиться іншими дітьми та іграшками», «не виконує мої прохання», «не реагує на своє ім'я», - неповний список типових скарг, з якими звертаються до лікаря мами і тата таких дітей. Основними проявами даної хвороби є: обмеженість спілкування і контакту з навколишнім світом; вузькоспрямовані інтереси і одноманітні, часто повторювані, дії; розумова відсталість; істотна затримка розвитку мови у дитини; при розмові помітно, що дитина відчуває істотні труднощі, їй не вдається першим заводити розмову і підтримувати її з оточуючими; хворий часто повторює завчені фрази, почуті ним раніше; присутність таких понять як гумор, завуальоване спілкування, прихований сенс у хворого повністю відсутній; присутнє порушення чуттєвого сприйняття, найменший дотик до хворого викликає у нього стан дискомфорту. Діагностика на ранніх періодах дає можливість допомогти розвинути наявний у дитини потенціал. З цієї причини, розвинутий аутизм, симптоми якого можна визначити вже на перших роках життя дитини, буде в залежності від своєчасно проведеної діагностики і кваліфікованого лікування. Причиною для занепокоєння батьків можуть бути ситуації, коли дитина в один рік не виробляє характерних для свого віку звуків, не вказує на прохання на предмет, в півтора року дитина не вимовляє слів, а в два роки - найпростіших фраз. Своєчасна діагностика дозволить застосувати адекватне лікування і допоможе дитині розвинутися повноцінно. Аутизм може привести до серйозних ускладнень і розвитку супутніх психіатричних захворювань, наприклад епілепсії.
