Післяпологова дипресія.
ПІСЛЯПОЛОГОВА ДЕПРЕСІЯ
Післяпологова (постнатальна) депресія (ППД) – це психічне порушення, яке зʼявляється після пологів у деяких жінок і характеризується проявами смутку та емоційною нестабільністю. ППД може виникнути у будь-якої жінки, утім у тих, в кого вже була депресія в анамнезі, перебіг може бути важчим. Відповідно до дослідження, у всьому світі близько 17% жінок, які щойно народили, відчувають психічний розлад післяпологової депресії. Крім того, матерям в такому стані важко самостійно справлятися з власними потребами та новими обов'язками щодо дитини. В результаті, це також може негативно вплинути на ріст і розвиток дитини. Однак, цей психічний розлад матері піддається лікуванню за допомогою ліків і консультацій. У 90 % випадків допомагає медикаментозна терапія чи поєднання лікування і психотерапії. Приблизно через два-три дні після пологів почуття може зʼявитися відчуття пригніченості та тривоги. У жінки може бути безпричинний плач, проблеми зі сном або сумніви у своїй здатності піклуватися про свою дитину. Це певною мірою пов'язано зі зміною рівня прогестерону, та крім цих гормональних змін можуть бути і інші фактори, які призводять до цих відчуттів, наприклад, тривалі періоди втоми або виснаження, проблеми з грудним вигодовуванням та інші післяпологові ускладнення. Діагноз післяпологової депресії ґрунтується не лише на тривалості часу між пологами та початком, але й на тяжкості депресії. Післяпологова депресія пов’язана з біологічними, соціальними та психологічними змінами, які відбуваються під час народження дитини.
Симптоми післяпологової депресії включають: почуття смутку або пригнічення ; нездатність насолоджуватися тим, що зазвичай приносило задоволення ; втома або втрата енергії ; погана концентрація або втрата уваги ; низька самооцінка, невпевненість у собі ; порушений сон, навіть коли дитина спить ; зміни апетиту ; зниження лібідо ; часті зміни настрою
Післяпологова депресія підвищує ризик самогубства. Жінка може відчувати відстороненість від своєї дитини або партнера і навіть думати про те, щоб завдати шкоди собі чи дитині. В таких ситуаціях варто поговорити з кимось про свої думки та почуття – наприклад, з другом, родичем, лікарем чи акушеркою. Водночас близьким, медичним працівникам, які супроводжують породіллю, важливо бути настороженими щодо ризику самогубства, особливо, якщо у жінки в анамнезі була депресія чи тривожний розлад.
Важливо пам’ятати, що в будь-якій ситуації: «Ви не самотні, ви не винні, і з допомогою вам стане краще». Потрібно звернутися за допомогою, якщо симптоми депресії тривають довше двох тижнів. Сьогодні є багато надійних медичних працівників та служб підтримки, які конфіденційно та доброзичливо дадуть відповідь на запитання.
Важливо памʼятати, що зараз відбувається багато змін, як в організмі так і в способі життя, тому потрібно дати собі час і можливість бути вразливою. Визнати, що це є природним процесом, як і те, що такі почуття можуть тривати протягом деякого часу. Ми не народжуємось батьками, потрібен час та відповідний простір щоб з самостійної дорослої людини стати матір'ю та батьком.
