Герої не вмирають. Вони живуть у нашій пам’яті, у наших серцях, у кожному дні нашої боротьби за свободу.
День, який мав би бути наповнений усмішками, теплими словами й привітаннями.
День народження нашого колеги — Сергія Власюка.
Але війна жорстоко обірвала його життя.
Забрала від нас не просто воїна — забрала Людину.
Чуйного, доброго, світлого. Того, хто вмів підтримати, вислухати, зігріти словом.
Того, чия душа назавжди залишилася з нами.
Нестерпно болить усвідомлювати, що молоде життя було покладене на вівтар свободи й Незалежності України.
Болить за нездійснені мрії, за слова, які не встигли сказати, за обійми, які вже ніколи не повторяться.
Нехай Господь прийме Сергія до Свого Небесного саду — туди, де немає війни, страху й сліз. Там, де спочивають праведники й Герої. Наш Сергій — Герой України. Він віддав найдорожче — своє життя — за Батьківщину, за мирне небо, за кожного з нас.
Герої не вмирають. Вони живуть у нашій пам’яті, у наших серцях, у кожному дні нашої боротьби за свободу.
Вічна пам’ять. Вічна слава. Низький уклін українському воїну.
